На півночі України серед голубооких волошок, янтарного колосся пшениць, мережива річок, зеленого шумовиння лісів та гаїв загубилося маленьке селище Талалаївка, Історичні довідники розповідають, що Талалаївка виникла у 1877році. Історія Талалаївки сягає у далеке минуле. Здавна вона була багатим краєм, сповненим неповторною красою, щедрими талантами.
Сяє на обріях Талалаївщини Віфлеємська зоря, в якій так багато Божого світла, енергії, мудрост, допомоги й сили у вирішенні важливих проблем життя; духовної честі, християнської моралі. Нам, українцям, треба зрозуміти себе, відновити правду й утвердитися в ній, бо релігійна й світська духовність – найцінніший скарб,серцевина нації, яка має жити в душі, серці й розумі сучасного покоління.
У серці кожної віруючої людини завжди тепліє віра в Бога, бо людина, яка носить образ Божий, покликана до богопізнання і богоспілкування.
Не одне покоління талалаївчан виросло без Божого Храму. В останнє десятиліття віряни відвідували молитовний будинок, який пристосували під церкву в приміщенні колишньої нафторозвідки, їздили святити паску в Сильченкове, молилися і розмовляли з Богом вдома біля святих ікон.
Молитовний дім, смт.Талалаївка
В 1995 році з ініціативи брата й сестри Леоніда і Тетяни Легкодухів було освячене місце, камінь і встановлено хрест на місці нинішнього храму Святої Великомучениці Варвари.
Проте тільки з появою в селищі у 1998 році отця Віктора поступово, крок за кроком, почали просуватися справи по будівництву.
Будівництво святого храму в селищі – це веління часу, веління Боже, на яке так довго чекали і при допомозі всієї громади, підприємців, депутатів, меценатів мрія здійснилася.
Ключем Божим храм відчинила Святая Варвара,
Й вона поведе нас до істини вчення Хреста.
А в храмі-святині нас буде любов обіймати,
Й Господня присутність спасіння усім посилати.
17 грудня 2011року в день пам’яті святої великомучениці Варвари в Талалаївці відбулося урочисте освячення новозбудованого храму. Вперше тишу над нашим селищем сколихнули дзвони.
На відкриття церкви прибув Преосвященнійший Іриней, єпископ Ніжинський і Прилуцький.
Відбулося освячення храму, хресний хід.
При освяченні у престол було вкладено мощі священомученика Володимира – митрополита Київського.
З тих пір щонеділі та в святкові дні церковні дзвони кличуть до храму прихожан,кількість яких постійно зростає. В храмі звершуються Таїнства Хрещення,Вінчання,Покаяння,Причастя,Миропомазання,Соборування.
Церква- це шлях до відродження духовності.А поверненння людей до духовності-найперше,чим варто перейматися сьогодні всім у нашій державі Україні.
